хоругва
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | хоругва́ | хоругви́ |
| Р. | хоругви́ | хоруго́в |
| Д. | хоругві́ | хоругва́м |
| З. | хоругву́ | хоругви́ |
| Ор. | хоругво́ю | хоругва́ми |
| М. | хоругві́ | хоругва́х |
| Кл. | хоругво́* | хоругви́* |
хо-руг-ва́
Іменник, неістота (тип відмінювання 1*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -хоругв-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- УФ: [хоругва́]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- рідк. корогва [≈ 1][▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Хоругва // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.