хіснувати

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я хісну́ю хіснува́в хіснува́тиму  —
Ти хісну́єш хіснува́в
хіснува́ла
хіснува́тимеш хісну́й
Він
Вона
Воно
хісну́є хіснува́в
хіснува́ла
хіснува́ло
хіснува́тиме  —
Ми хісну́єм(о) хіснува́ли хіснува́тимем(о) хісну́ймо
Ви хісну́єте хіснува́ли хісну́йте
Вони хісну́ють хіснува́ли хіснува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. хісну́ючи
Дієприсл. мин. ч. хіснува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. хісно́ваний
Безособова форма хісно́вано

хіс-ну-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -хісн-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. діал. користуватися. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від уг. használ ‘користь’

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]