хіснувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	хісну́ю	хіснува́в	хіснува́тиму	—
Ти	хісну́єш	хіснува́в хіснува́ла	хіснува́тимеш	хісну́й
Він Вона Воно	хісну́є	хіснува́в хіснува́ла хіснува́ло	хіснува́тиме	—
Ми	хісну́єм(о)	хіснува́ли	хіснува́тимем(о)	хісну́ймо
Ви	хісну́єте	хіснува́ли		хісну́йте
Вони	хісну́ють	хіснува́ли	хіснува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	хісну́ючи
Дієприсл. мин. ч.	хіснува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	хісно́ваний
Безособова форма	хісно́вано

хіс-ну-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -хісн-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• • МФА: [xʲisnʊˈu̯ɑte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. діал. користуватися. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: хосен дієслова: вихісновувати

Етимологія

Від уг. használ ‘користь’

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: хіснувати