царинка

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	цари́нка	цари́нки
Р.	цари́нки	цари́нок
Д.	цари́нці	цари́нкам
З.	цари́нку	цари́нки
Ор.	цари́нкою	цари́нками
М.	цари́нці	цари́нках
Кл.	цари́нко*	цари́нки*

ца-ри́н-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -царин-; суфікс: -к; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [t͡sɐˈrɪnkɐ] (одн.), [t͡sɐˈrɪnke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. зменш.-пестл. до царина 1 — 4. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. діал. невеличка лука при садибі, в горах або в лісі, призначена для сінокосу. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. сільський майданчик, покритий травою. {{Закінчилася служба і ксьонз ішов царинкою, оточений гуцулами|Гнат Хоткевич|«Камінна душа»}}

Холоніми

1. —
2. садиба
3. —

Мероніми

1. —
2. —
3. трава

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: царинка