Українська

ца-ри́н-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -царин-; суфікс: -к; закінчення: -а.

зменш.-пестл. до царина 1 — 4. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
діал. невеличка лука при садибі, в горах або в лісі, призначена для сінокосу. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
сільський майданчик, покритий травою. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} {{Закінчилася служба і ксьонз ішов царинкою, оточений гуцулами|Гнат Хоткевич|«Камінна душа»}}

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів