цвиндрити

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я цви́ндрю цви́ндрив цви́ндритиму  —
Ти цви́ндриш цви́ндрив
цви́ндрила
цви́ндритимеш цви́ндр
Він
Вона
Воно
цви́ндрить цви́ндрив
цви́ндрила
цви́ндрило
цви́ндритиме  —
Ми цви́ндрим(о) цви́ндрили цви́ндритимем(о) цви́ндрмо
Ви цви́ндрите цви́ндрили цви́ндрте
Вони цви́ндрять цви́ндрили цви́ндритимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Дієприсл. мин. ч. цви́ндривши
Пас. дієприкм. теп. ч. цви́ндрений
Безособова форма цви́ндрено


цви́н-дри-ти

Дієслово, недоконаного виду, перехідне, дієвідміна 2a.

Корінь: -цвиндр-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. перех., діал. циндрити 【нерозумно витрачати гроші】. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]