цвіління
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | цвілі́ння | цвілі́ння |
| Р. | цвілі́ння | цвілі́нь |
| Д. | цвілі́нню | цвілі́нням |
| З. | цвілі́ння | цвілі́ння |
| Ор. | цвілі́нням | цвілі́ннями |
| М. | цвілі́нні цвілі́нню |
цвілі́ннях |
| Кл. | цвілі́ння | цвілі́ння |
цві-лі́н-ня
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -цвіл-; суфікс: -інн-; закінчення: -я
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- дія за значенням цвілити[[Категорія:Вербальні слова}}]]. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |