цвірчання

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	цвірча́ння	цвірча́ння
Р.	цвірча́ння	цвірча́нь
Д.	цвірча́нню	цвірча́нням
З.	цвірча́ння	цвірча́ння
Ор.	цвірча́нням	цвірча́ннями
М.	цвірча́нні цвірча́нню	цвірча́ннях
Кл.	цвірча́ння	цвірча́ння

цвір-ча́н-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -цвірч-; суфікси: -а-нн; закінчення: -я.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. дія за значенням цвірчати[[Категорія:Вербальні слова}}]] і звуки, утворювані цією дією. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: цвірчання