центумвіри

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н.  — центумві́ри
Р.  — центумві́рів
Д.  — центумві́рам
З.  — центумві́ри
Ор.  — центумві́рами
М.  — на/у центумві́рах
Кл.  — центумві́ри*

цен-тум-ві́-ри

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 1a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.

Корінь: -центумвір-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. істор. у Стародавньому Римі: колегія судів, які відали цивільними справами [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість


Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]