центумвіри
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | — | центумві́ри |
Р. | — | центумві́рів |
Д. | — | центумві́рам |
З. | — | центумві́ри |
Ор. | — | центумві́рами |
М. | — | на/у центумві́рах |
Кл. | — | центумві́ри* |
цен-тум-ві́-ри
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 1a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.
Корінь: -центумвір-; закінчення: -и.
Вимова[ред.]
- МФА: [t͡sentʊmˈʋʲire]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- істор. у Стародавньому Римі: колегія судів, які відали цивільними справами ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |