центурія

Українська

центурія І

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник.

Корінь: --.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. у Стародавньому Римі - частина легіону, військовий підрозділ, який налічував сто вояків
2. розряд громадян за поділом населення згідно з майновим цензом ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: центурія
• Словник УЛІФ: центурія

центурія ІІ

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	центу́рія	центу́рії
Р.	центу́рії	центу́рій
Д.	центу́рії	центу́ріям
З.	центу́рію	центу́рії
Ор.	центу́рією	центу́ріями
М.	центу́рії	центу́ріях
Кл.	центу́ріє*	центу́рії*

цен-ту́-рі-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -центур-; суфікс: -і; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [t͡senˈturʲijɐ] (одн.), [t͡senˈturʲiji] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Центурія

Центурія

Центурія

Значення

1. те ж саме, що золототисячник. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів