Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	церко́вницький	церко́вницьке	церко́вницька	церко́вницькі
Р.	церко́вницького	церко́вницького	церко́вницької	церко́вницьких
Д.	церко́вницькому	церко́вницькому	церко́вницькій	церко́вницьким
З. (^іст./_неіст.)	церко́вницького (іcт.) церко́вницький (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	церко́вницьке	церко́вницьку	церко́вницьких (іст.) церко́вницькі (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	церко́вницьким	церко́вницьким	церко́вницькою	церко́вницькими
М.	церко́вницькім церко́вницькому	церко́вницькім церко́вницькому	церко́вницькій	церко́вницьких

цер-ко́в-ниць-кий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -церковниць-; суфікс: -к; закінчення: -ий.

прикметник до церковник. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів