цибати
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | ци́баю | ци́бав | ци́батиму | — |
| Ти | ци́баєш | ци́бав ци́бала | ци́батимеш | ци́бай |
| Він Вона Воно |
ци́бає | ци́бав ци́бала ци́бало | ци́батиме | — |
| Ми | ци́баєм(о) | ци́бали | ци́батимем(о) | ци́баймо |
| Ви | ци́баєте | ци́бали | ци́байте | |
| Вони | ци́бають | ци́бали | ци́батимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ци́бающий | |||
| Дієприкм. мин. ч. | ци́бавший | |||
| Дієприсл. теп. ч. | ци́бая | |||
| Дієприсл. мин. ч. | ци́бав, ци́бавши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | ци́баемый | |||
| Пас. дієприкм. мин. | — | |||
| Безособова форма | ци́баовано | |||
ци́-ба-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — цибнути.
Корінь: -циба-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: [ˈt͡sɪbɐte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- недок. широко ступати, високо підіймаючи ноги; пересуватися підстрибом (перев. про людину чи тварину). ◆ Прилетів великий, а проте дуже тендітний, худий якийсь чорний птах — тілом схожий на голуба, але з довженними чаплиними ногами, і почав цибати довкола, видаючи жалібний, довгий крик Оксана Луцишина, «Любий таточко», », 1997 р.
- робити стрибок, стрибки; стрибати. ◆ Ця людина має нічого не боятися, цибати у вогонь та воду і лізти у мідні труби «26.06.2009 » Джерело — Місто».
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |