цокотати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	цокочу́	цокота́в	цокота́тиму	—
Ти	цоко́чеш	цокота́в цокота́ла	цокота́тимеш	цокочи́
Він Вона Воно	цоко́че	цокота́в цокота́ла цокота́ло	цокота́тиме	—
Ми	цоко́чем (цоко́чемо)	цокота́ли	цокота́тимем(о)	цокочі́м(о)
Ви	цоко́чете	цокота́ли		цокочі́ть
Вони	цоко́чуть	цокота́ли	цокота́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	цокочачи́
Дієприсл. мин. ч.	цокота́вши
Безособова форма	цокочно

цо-ко-та́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 6c. II. дієвідміна

Корінь: -цокот-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. недок., чим, об що, по чому і без додатка. підсилювальне до цокати 1 ◆ немає прикладів застосування.
2. видавати короткі дзвінкі звуки (про птахів, комах і т. ін.) ◆ немає прикладів застосування.
3. розм. говорити швидко, не вгаваючи ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: цокотати