цоркотати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я цоркочу́ цоркота́в цоркота́тиму  —
Ти цорко́чеш цоркота́в
цоркота́ла
цоркота́тимеш цоркочи́
Він
Вона
Воно
цорко́че цоркота́в
цоркота́ла
цоркота́ло
цоркота́тиме  —
Ми цорко́чем (цорко́чемо) цоркота́ли цоркота́тимем(о) цоркочі́м(о)
Ви цорко́чете цоркота́ли цоркочі́ть
Вони цорко́чуть цоркота́ли цоркота́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. цоркочачи́
Дієприсл. мин. ч. цоркота́вши
Безособова форма

Дієслова, недоконаний вид перехідне, друга дієвідміна (тип дієвідміни 6c).

Корінь: -цоркот-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. недок., зах. цокати [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. дзвеніти, брязкати, бринькати [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]