Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	ціню́	ціни́в	ціни́тиму	—
Ти	ці́ниш	ціни́в ціни́ла	ціни́тимеш	ціни́
Він Вона Воно	ці́нить	ціни́в ціни́ла ціни́ло	ціни́тиме)	—
Ми	ці́нимо	ціни́ли	цінїтимем(о)	ціні́м(о)
Ви	ці́ните	ціни́ли		ціні́ть
Вони	ці́нять	ціни́ли	ціни́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	цінячи́
Дієприсл. мин. ч.	ціни́вши
Безособова форма	—

цінити (не зазначено розбиття на склади)

Корінь: -цін-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

недок., перех. і без додатка. те саме, що цінувати 1. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
перен. судити про кого-, що-небудь, давати оцінку комусь, чомусь. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
1. визнавати цінність, значення кого-, чого-небудь. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. визнаючи цінність чого-небудь, дорожити ним. ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. ставити що-небудь високо. ^{[≈ 5]}^{[≠ 5]}^{[▲ 5]}^{[▼ 5]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
4. ставитися до кого-небудь з повагою, вважати вартим поваги. ^{[≈ 6]}^{[≠ 6]}^{[▲ 6]}^{[▼ 6]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

цінувати
Німецька_de: [[ Німецька\|]] ^(de)

судити про кого-, що-небудь, давати оцінку комусь, чомусь

визнавати цінність, значення кого-, чого-небудь
Англійська_en: to be worth ^(en)

визнаючи цінність чого-небудь, дорожити ним

ставити що-небудь високо

ставитися до кого-небудь з повагою, вважати вартим поваги
Англійська_en: to be worthy ^(en) of, to deserve ^(en)