ціпотіти

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	ціпочу́	ціпота́в	ціпота́тиму	—
Ти	ціпо́чиш	ціпота́в ціпота́ла	ціпота́тимеш	ціпочи́
Він Вона Воно	ціпо́че	ціпота́в ціпота́ла ціпота́ло	ціпота́тиме	—
Ми	ціпо́чим(о)	ціпота́ли	ціпота́тимем(о)	ціпочі́мо
Ви	ціпо́чите	ціпота́ли		ціпочі́ть
Вони	ціпо́чуть	ціпота́ли	ціпота́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	ціпочучи́
Дієприсл. мин. ч.	ціпота́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	ціпота́ний
Безособова форма	ціпота́но

ці-по-ті-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 6c/b.

Корінь: -ціпот-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [t͡sʲipoˈtʲite] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. недок., діал. пищати (про курчат і деяких птахів). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: ціпотіти