Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	цісарю́ю	цісарюва́в	цісарюва́тиму	—
Ти	цісарю́єш	цісарюва́в цісарюва́ла	цісарюва́тимеш	цісарю́й
Він Вона Воно	цісарю́є	цісарюва́в цісарюва́ла цісарюва́ло	цісарюва́тиме	—
Ми	цісарю́єм(о)	цісарюва́ли	цісарюва́тимем(о)	цісарю́ймо
Ви	цісарю́єте	цісарюва́ли		цісарю́йте
Вони	цісарю́ють	цісарюва́ли	цісарюва́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	цісарю́ючи
Дієприсл. мин. ч.	цісарюва́вши
Безособова форма	цісарьо́вано

цісарювати (не зазначено розбиття на склади)

Корінь: -цісар-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.

недок. правити країною, будучи цісарем. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів