цісарювати
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | цісарю́ю | цісарюва́в | цісарюва́тиму | — |
| Ти | цісарю́єш | цісарюва́в цісарюва́ла | цісарюва́тимеш | цісарю́й |
| Він Вона Воно |
цісарю́є | цісарюва́в цісарюва́ла цісарюва́ло | цісарюва́тиме | — |
| Ми | цісарю́єм(о) | цісарюва́ли | цісарюва́тимем(о) | цісарю́ймо |
| Ви | цісарю́єте | цісарюва́ли | цісарю́йте | |
| Вони | цісарю́ють | цісарюва́ли | цісарюва́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Дієприкм. мин. ч. | — | |||
| Дієприсл. теп. ч. | цісарю́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | цісарюва́вши | |||
| Безособова форма | цісарьо́вано | |||
цісарювати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Корінь: -цісар-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА : [t͡sʲisɐrʲʊˈu̯ɑte] (одн.), [—] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- недок. правити країною, будучи цісарем. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |