чепурний
|
Див. також Чепурний. |
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | чепурни́й | чепурна́ | чепурне́ | чепурні́ |
| Р. | чепурно́го | чепурно́ї | чепурно́го | чепурни́х |
| Д. | чепурно́му | чепурні́й | чепурно́му | чепурни́м |
| З. | чепурно́го чепурний |
чепурну́ | чепурне́ | чепурни́х чепурні́ |
| О. | чепурни́м | чепурно́ю | чепурни́м | чепурни́ми |
| М. | чепурно́му чепурні́м |
чепурні́й | чепурні́м чепурно́му |
чепурни́х |
че-пур-ни́й
Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1b.
Корінь: -чепур-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: [t͡ʃepʊrˈnɪi̯]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- акуратний, охайний; той, що стежить за чистотою. [≈ 1][≠ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від чепу́ри́ти «прикрашати, прибирати» СУМ, Нед, чепурні́ти, (чіпу́ритися) «чепуритися» Нед, [чопу́ритися] «тс.» Нед, (чепури́ха) «чепуруха» Бі, (чепури́ця) «тс.» Нед, че́пурість «охайність», [че́пурка] «чепуруха», чепуркі́вна «дочка чепуруна», чепурко́ «чепурун») Бі, чепуру́н, чепуру́ха, чепурче́нко «син-чепурун» Бі, (чупуру́н) «чепурун» Нед, чепури́стий, чепуркува́тий, чепу́рни́й «охайний, чистий, ошатний, гарний; манірний, церемонний» СУМ, Нед, (чіпу́рний) «чепурний» Нед, [чопу́рний, чупу́рний] «тс.» Нед, зчепурля́ти «очищати» Бі, нечепу́ра, нечу́пуру́ха, очепури́ти «очистити»; — рос. чапури́ться «надиматися, бундючитися; чепуритися», рос. чепори́ться, чепуриться «величатися, пишатися», рос. чо́порный «манірний, бундючний», білор. чапурыць «чепурити», пол. czupurny «задерикуватий, визивний», ciupumy, cupurпу «дотепний; задерикуватий», кашуб. czupierzyc se «по-чудернацькому одягатися», чеськ. čepýřitі se «сердитися», болг. чапу́ри (він) «сердиться без причини», сербохорв. чеперан «спритний, жвавий», словен. čopíriti se «надиматися, високо нестися»; — psl. čepuriti що є складним утворенням з експресивною префікса се- і дієслівної основи -puriti, яку зближують з -pyr- (рос. растопырить і под.); менш імовірні інші спроби пояснення: пов'язання з лат. ceplīts (орн.) «волове очко», priekšcelis «нахаба» (Mühl.—Endz. 373), з чапля (Соболевский РФВ 71/2, 447—448; Mikl. EW ЗО), з щепи́ти, рос. щепка (Bern. І 343), з psl. ćеpьсь, укр. чепець (Jacobson IJSLP 1/2, 1959, 276), з сербохорв. ко̏чопе̄ран «жвавий, рухливий, моторний» (Malinowski PF 5. 118). з psl. čubъ, пол. czub, укр. чуб, з psl. рего, пол. piero, укр. перо (Stawski І 128—129). — Фасмер—Трубачёв IV 372—373; ЭССЯ 4, 56; Skok І 307—308. — Див. ще чепе́ра
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |