шабатування
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | шабатува́нння | шабатува́нння |
Р. | шабатува́нння | шабатува́ннь |
Д. | шабатува́ннню | шабатува́ннням |
З. | шабатува́нння | шабатува́нння |
Ор. | шабатува́ннням | шабатува́нннями |
М. | шабатува́ннні шабатува́ннню |
шабатува́нннях |
Кл. | шабатува́нння | шабатува́нння |
ша-ба-ту-ва́н-ня
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -шабатуван-; суфікс: -н-; закінчення: -я
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- дія за знач. дієсл. шабатувати. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |