шитикувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	ши́тикую	ши́тикував	ши́тикуватиму	—
Ти	ши́тикуєш	ши́тикував ши́тикувала	ши́тикуватимеш	ши́тикуй
Він Вона Воно	ши́тикує	ши́тикував ши́тикувала ши́тикувало	ши́тикуватиме	—
Ми	ши́тикуєм(о)	ши́тикували	ши́тикуватимем(о)	ши́тикуймо
Ви	ши́тикуєте	ши́тикували		ши́тикуйте
Вони	ши́тикують	ши́тикували	ши́тикуватимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	ши́тикуючи
Дієприсл. мин. ч.	ши́тикувавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	ши́тиковаваний
Безособова форма	ши́тиковавано

ши́-ти-ку-ва-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — одшитикувати.

Корінь: -шитик-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• • МФА: [ʃetekʊˈu̯ɑte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. діал., зх.-поліс. карати когось за провину, наносячи удари шитиком. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: шитик

Етимологія

Від ши́тик «шкіряний пояс»; — очевидно, суфіксальне утворення, пов’язане з ши́ти

Переклад

Список перекладів