шляйфа

Матеріал з Вікісловника


Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. шля́йфа шля́йфи
Р. шля́йфи шля́йф
Д. шля́йфі шля́йфам
З. шля́йфу шля́йфи
Ор. шля́йфою шля́йфами
М. шля́йфі шля́йфах
Кл. шля́йфо* шля́йфи*

шля́й-фа

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -шляйф-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

Шляйфа
  1. довгий задній край сукні, який волочеться по землі. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. шлейф, хвіст, трен

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від нім. die Schleife, від schleifen — «волочити»

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]