щеня

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина	обм. ч.
Н.	щеня́	щеня́та	—
Р.	щеня́ти	щеня́т	—
Д.	щеня́ті	щеня́там	—
З.	щеня́	щеня́т	—
Ор.	щеня́м	щеня́тами	—
М.	щеня́ті	щеня́тах	—
Кл.	щеня́*	щеня́та*	—

ще-ня́

Іменник, істота, середній рід, IV відміна (парадигма відмінювання 27 ФрдмО D; тип відмінювання 1°a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -щен-; закінчення: -я.

Вимова

• • МФА: одн. [ʃt͡ʃeˈnʲɑ], мн. [ʃt͡ʃeˈnʲɑtɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. маля собаки; цуценя.

Синоніми

1. —

Антоніми

1. —

Гіпероніми

1. —

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

маля собаки
Російськаru: щенок (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: щеня