юродивець

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	юроди́вець	юродивці́
Р.	юродивця́	юродивці́в
Д.	юродивце́ві юродивцю́	юродивця́м
З.	юродивця́	юродивці́в
Ор.	юродивце́м	юродивця́ми
М.	юродивце́ві юродивцю́	юродивця́х
Кл.	юродивцю́	юродивці́

ю-ро-ди́-вець

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -юрод-; суфікси: -ив-ець.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розм. те ж саме, що юродивий 2. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: юродивець