юродивець

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. юроди́вець юродивці́
Р. юродивця́ юродивці́в
Д. юродивце́ві
юродивцю́
юродивця́м
З. юродивця́ юродивці́в
Ор. юродивце́м юродивця́ми
М. юродивце́ві
юродивцю́
юродивця́х
Кл. юродивцю́ юродивці́

ю-ро-ди́-вець

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -юрод-; суфікси: -ив-ець.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм. те ж саме, що юродивий 2. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]