Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	юрту́юся (-сь)	юртува́вся, (-всь) юртува́лася, (-лась)	юртува́тимуся юртува́тимусь	—
Ти	юрту́єшся	юртува́вся, (-всь) юртува́лася, (-лась)	юртува́тимешся	юрту́йся
Він Вона Воно	юрту́ється	юртува́вся, (-всь) юртува́лася, (-лась) юртува́лося, (-лось)	юртува́тиметься	—
Ми	юрту́єм(о)ся (-сь)	юртува́лися	юртува́тимем(о)ся (-сь)	юрту́ймося (-сь)
Ви	юрту́єтеся (-сь)	юртува́лися		юрту́йтеся (-сь)
Вони	юрту́ються	юртува́лися, (-лись)	юртува́тимуться	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	юрту́ючись
Дієприсл. мин. ч.	юртува́вшись
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

юр-ту-ва́-ти-ся

Корінь: -юрт-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

розм. бути у збудженому стані, викликати в когось роздратування, гнів. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
1. квапливо робити що-небудь, поспішно рухатися. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
те ж саме, що юрбитися. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

бути у збудженому стані, викликати в когось роздратування, гнів

квапливо робити що-небудь, поспішно рухатися

юрбитися
Англійська_en: crowd ^(en)

юртуватися