юртуватися

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	юрту́юся (-сь)	юртува́вся, (-всь) юртува́лася, (-лась)	юртува́тимуся юртува́тимусь	—
Ти	юрту́єшся	юртува́вся, (-всь) юртува́лася, (-лась)	юртува́тимешся	юрту́йся
Він Вона Воно	юрту́ється	юртува́вся, (-всь) юртува́лася, (-лась) юртува́лося, (-лось)	юртува́тиметься	—
Ми	юрту́єм(о)ся (-сь)	юртува́лися	юртува́тимем(о)ся (-сь)	юрту́ймося (-сь)
Ви	юрту́єтеся (-сь)	юртува́лися		юрту́йтеся (-сь)
Вони	юрту́ються	юртува́лися, (-лись)	юртува́тимуться	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	юрту́ючись
Дієприсл. мин. ч.	юртува́вшись
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

юр-ту-ва́-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -юрт-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

• МФА : [jʊrtʊˈu̯ɑtesʲɐ] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розм. бути у збудженому стані, викликати в когось роздратування, гнів. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. квапливо робити що-небудь, поспішно рухатися. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. те ж саме, що юрбитися. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

бути у збудженому стані, викликати в когось роздратування, гнів

квапливо робити що-небудь, поспішно рухатися

юрбитися
Англійськаen: crowd (en)

Джерела

• Словник УЛІФ: юртуватися
• Словник УЛІФ: юртуватися