юстирувальниця

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. юстирува́льниця юстирува́льниці
Р. юстирува́льниці юстирува́льниц
Д. юстирува́льниці юстирува́льницам
З. юстирува́льницу юстирува́льниці
Ор. юстирува́льницею юстирува́льницами
М. юстирува́льниці юстирува́льницах
Кл. юстирува́льнице* юстирува́льниці*

юс-ти-ру-ва́ль-ни-ця

Іменник, істота, жіночий рід (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -юстируваль-; суфікси: -иц; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. спец. жін. ім. до юстирувальник. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]