язичник

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. язи́чник язи́чники
Р. язи́чника язи́чників
Д. язи́чникові
язи́чнику
язи́чникам
З. язи́чника язи́чників
Ор. язи́чником язи́чниками
М. язи́чникові, язи́чнику язи́чниках
Кл. язи́чнику язи́чники

я-зи́ч-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -язич-; суфікс: -ник.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

[1]
[2]

Значення[ред.]

  1. той, хто визнає язичество; ідоловірець. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]
  2. заст. пліткар, базіка. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість


Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

той, хто визнає язичество
пліткар,базіка

Джерела[ред.]