язичник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | язи́чник | язи́чники |
Р. | язи́чника | язи́чників |
Д. | язи́чникові язи́чнику |
язи́чникам |
З. | язи́чника | язи́чників |
Ор. | язи́чником | язи́чниками |
М. | язи́чникові, язи́чнику | язи́чниках |
Кл. | язи́чнику | язи́чники |
я-зи́ч-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -язич-; суфікс: -ник.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- той, хто визнає язичество; ідоловірець. [≈ 1][▲ 1]
- заст. пліткар, базіка. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ поганин, ідоловірець
- ↑ ?
Антоніми
Гіпероніми
- ↑ ідоловірець; вірянин
- ↑ ?
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
той, хто визнає язичество | |
пліткар,базіка | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Істоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 3a
- Українські слова з суфіксом -ник
- Українські слова морфемної будови слова R-s
- Статті з ілюстраціями
- Застарілі вирази/uk
- Сторінки без прикладів ужитку
- Людина/uk
- Агентиви/uk
- Соціальні ролі/uk
- Розмови/uk
- Слова з 7 букв/uk
- Релігія/uk