ялівка
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ялі́вка | ялі́вки |
| Р. | ялі́вки | ялі́вок |
| Д. | ялі́вці | ялі́вкам |
| З. | ялі́вку | ялі́вок |
| Ор. | ялі́вкою | ялі́вками |
| М. | на/у ялі́вці | на/у ялі́вках |
| Кл. | ялі́вко | ялі́вки |
я-лі́в-ка
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 3*a.
Корінь: -ял-; суфікси: -ів-к; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- ялова корова, кобила або вівця. ◆ Ми, старші, маємо численні стада ялівок Hnat Kysilʹ, «Shcho bude v krai︠u︡ po zakincheni︠u︡ viĭny: vaz︠h︡ni», 1908
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
