ярітися

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	—	—	—	—
Ти	—	—	—	—
Він Вона Воно	—	ярі́вся (-сь) ярі́лася (-сь) ярі́лося (-сь)	ярі́тиметься	—
Ми	—	—	—	—
Ви	—	—		—
Вони	—	—	—	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	—
Дієприсл. мин. ч.	—
Безособова форма	—

я-рі́-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, безособове, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.

Корінь: -ярі-; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

• МФА : [jɐˈrʲitesʲɐ] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Ярітися

[яскравим блиском]

Значення

1. те ж саме, що яріти I. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: ярітися