ятристий
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відм. | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
| Н. | ятри́стий | ятри́сте | ятри́ста | ятри́сті |
| Р. | ятри́стого | ятри́стого | ятри́стої | ятри́стих |
| Д. | ятри́стому | ятри́стому | ятри́стій | ятри́стим |
| З. (іст./неіст.) | ятри́стого (іcт.) ятри́стий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}} |
ятри́сте | ятри́сту | ятри́стих (іст.) ятри́сті (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}} |
| О. | ятри́стим | ятри́стим | ятри́стою | ятри́стими |
| М. | ятри́стім ятри́стому |
ятри́стім ятри́стому |
ятри́стій | ятри́стих |
ят-ри́ст-ий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -ятр-; суфікс: -ист; закінчення: -ий.
Вимова
[ред.]- МФА: [jɐˈtrɪstei̯]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- діал. який швидко ятриться і погано гоїться. ◆ Ятриста шкіра
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від я́три́ти «спричиняти запалення, біль, подразнення», я́три́тися «не загоюватися (про рану); гноїтися», ятріти «палати, горіти, яскраво світити», ятра́ «почервоніння і висипка на шкірі» ЛексПол, ятри́ця «рана, яка не загоюється» Ва, ятри́стий «той, шо легко ятриться», ятря́ний «сповнений пристрасті, палкий; великий (про вогонь)»; — білор. раз'ятрыць «роз'ятрити», пол. jątrzyć «ятрити; дратувати», чеськ. jitřiti, ст. jietřiti, словац. jatriť «тс.», в.-луж. jětřić so «ятритися, гноїтися», н.-луж. jětśiś se «тс.», сербохорв. jeтри́ти «боліти; набрякати», стсл. обѧтрити. — psl. jętriti (< *ętriti); — пов'язується (ЭССЯ 6. 71—72; Brückner 203; KZ 45. 49. Sławski 1 541; Holub—Кор. 155; Holub—Lyer 224) із psl. jętro (< *ętro) «печінка (< нутрощі)» (Пор. утро́ба), менш прийнятне пояснення (Mikl. VGr. 1 39; Fortunatov AfSlPh 11. 573; Брандт РФВ 22. 116; Pokorny 17; Moszyński JP 37/4, 298—299) як форми psl. *intr-(iti) (з інфіксом і ступенем редукції) від кореня psl. *aitr- «горіти», Пор. лит. aitrus «гіркий, терпкий, гострий» (Mikl VGr. I 39; Bern. 1 269-270); з певними застереженнями приймаються обидва тлумачення (Schuster-Šewc 457—458); пов'язання з незбереженим праслов'янським відповідником нім. Eiter «гній» (Matzenauer LF 8. 34—35; Machek ESJČ 229—230) сумнівне.
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |