єзуїт

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	єзуї́т	єзуї́ти
Р.	єзуї́та	єзуї́тів
Д.	єзуї́тові єзуї́ту	єзуї́там
З.	єзуї́та	єзуї́тів
Ор.	єзуї́том	єзуї́тами
М.	єзуї́тові єзуї́ту	єзуї́тах
Кл.	єзуї́ту	єзуї́ти

є-зу-ї́т

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -єзуїт-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. член(и) католицького чернечого ордену, заснованого в 1534. в Парижі. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від лат. Jesu -- Ісус

Джерела

• Словник УЛІФ: єзуїт
• О.К. Струкевич, І. М. Романюк, Т.П. Пірус "Історія України 8 клас"