єзуїт
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | єзуї́т | єзуї́ти |
Р. | єзуї́та | єзуї́тів |
Д. | єзуї́тові єзуї́ту |
єзуї́там |
З. | єзуї́та | єзуї́тів |
Ор. | єзуї́том | єзуї́тами |
М. | єзуї́тові єзуї́ту |
єзуї́тах |
Кл. | єзуї́ту | єзуї́ти |
є-зу-ї́т
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -єзуїт-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- член(и) католицького чернечого ордену, заснованого в 1534. в Парижі. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від лат. Jesu -- Ісус
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: єзуїт
- О.К. Струкевич, І. М. Романюк, Т.П. Пірус "Історія України 8 клас"