ізольований
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відм. | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
| Н. | ізольо́ваний | ізольо́ване | ізольо́вана | ізольо́вані |
| Р. | ізольо́ваного | ізольо́ваного | ізольо́ваної | ізольо́ваних |
| Д. | ізольо́ваному | ізольо́ваному | ізольо́ваній | ізольо́ваним |
| З. (іст./неіст.) | ізольо́ваного (іcт.) ізольо́ваний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}} |
ізольо́ване | ізольо́вану | ізольо́ваних (іст.) ізольо́вані (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}} |
| О. | ізольо́ваним | ізольо́ваним | ізольо́ваною | ізольо́ваними |
| М. | ізольо́ванім ізольо́ваному |
ізольо́ванім ізольо́ваному |
ізольо́ваній | ізольо́ваних |
і-зо-льо́-ва-ни·й
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -ізол-; суфікс: -овн; закінчення: -ий.
Вимова
[ред.]- МФА: [izɔ̝ˈlʲɔ̈wɑ̽nɪi̯]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- дієпр. пас. мин. ч. до ізолювати. ◆ Я особисто, з ряду причин, опинився серед письменників ізольованим. Олександр Петрович Довженко, «I», 1958 р. ◆ Усі електричні проводи в приміщеннях повинні… бути ізольованими захисною оболонкою. «Столярно-будівельна справа», 1957 р. // ізольовано, безос. присудк. сл. ◆ Показати лабораторії категорично відмовився [Гальванеску], попередивши, що їх зовсім ізольовано в так званому лівому корпусі. Ю. К. Смолич, «I», 1958 р.
- у знач. прикм. окремий, відокремлений. ◆ Усі тепер хочуть краще жити, всім заманулося ізольованих квартир. Михайло Чабанівський, «Стоїть явір…», 1959 р. ◆ З дослідів на ізольованому серці відомо, що дотик зондом до внутрішньої оболонки серця викликає скорочення серця. «Фізіологічний журнал, VI, 2», 1960 р.
Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Похідне утворення від ізолювати, див. Шаблон:етимологія:ізолювати
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |