індик

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина	обм. ч.
Н.	інди́к	інди́ки	інди́ки
Р.	інди́ка	інди́ків	інди́ків
Д.	інди́ку інди́кові	інди́кам	—
З.	інди́ка	інди́ки інди́ків	інди́ки
Ор.	інди́ком	інди́ками	—
М.	інди́ку інди́кові	інди́ках	—
Кл.	інди́ку	інди́ки	—

ін-ди́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 2 О; тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -індик-.

Вимова

• • МФА: одн. [enˈdɪk], мн. [enˈdɪke]
• УФ: [і^инди́к]

Семантичні властивості

індик [1]

Значення

1. великий свійський птах родини фазанових, якого вирощують на м'ясо; самець індички; індійський півень ◆ Вимети хату, внеси дрова, // Посип індикам, гусям дай. Т. Г. Шевченко, «Гайдамаки», 1841 р. [СУМ-11] ◆ Кури і качки проходжувалися по подвір'ю, а надутий, вічно сердитий і булькітливий індик […] панував над усіма. І. Я. Франко, «Гострий-прегострий староста», 1897 р. [СУМ-11] ◆ Індики ціняться за ніжне, соковите м'ясо білого кольору. Це великі птахи. Вони, як і кури, мають міцні ноги й короткі крила. «Зоологія», підручник для 7 кл., 1957 р. [СУМ-11] • у порівняннях ◆ А Карпо й собі надувся, мов індик. М. М. Коцюбинський, «По-людському», 1900 р. [СУМ-11]

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прізвища: Індик, Індиченко, Індичук іменники: індича, індичина, індичка, індичник, інди́чня, індичня́ прикметники: індичий дієслова: індичитися

Етимологія

Від лат. indicus, що є субстантивованою формою прикметника з виразу pāvō indicus «індійський павич»; назва зумовлена тим, що індик був завезений у Європу в XVI ст. з Америки, або т. зв. Вест-Індії. Запозичено через посередництво пол. indyk з новолатинської. Пор. білор. інды́к, пол. indyk, jędyk, рос. индю́к, [инды́к], сербохорв. индѝјот, словац. indyk. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1985. Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.

Переклад

Список перекладів
Російськаru: индю́к (ru) чол.

Джерела

• Індик // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1973. — Т. 4 : І — М. — С. 26.
• Инди́к // Словарь української мови : в IV т. = Словарь украинского языка : в IV т. / Ред. журналу «Кіевская старина» ; упор. з додатком власного матеріалу Б. Грінченко = Ред. журнала «Кіевская старина» ; ред. с доп. собств. матеріала Б. Гринченко. — Надрук. з вид. 1907—1909 фотомеханіч. способом. — К. : Вид. Акад. наук УРСР, 1958. — Т. II : З — Н. — С. 193. — 30 000 прим.