ґавзун
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ґавзу́н | ґавзуни́ |
| Р. | ґавзуна́ | ґавзуні́в |
| Д. | ґавзуно́ві ґавзуну́ |
ґавзуна́м |
| З. | ґавзу́н | ґавзуни́ |
| Ор. | ґавзуно́м | ґавзуна́ми |
| М. | ґавзуно́ві, ґавзуну́ | ґавзуна́х |
| Кл. | ґавзу́не* | ґавзуни́* |
ґав-зу́н
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ґавзун-.
Вимова
[ред.]- МФА : [ɡɐu̯ˈzun] (одн.), [ɡɐu̯zʊˈnɪ] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- низька керамічна посудина із широким горлом, призначений головним чином для варіння їжі. З'явилися в епоху палеоліту. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- Словник української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 345