ґірґожник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ґірґо́жник | ґірґо́жники |
Р. | ґірґо́жника | ґірґо́жників |
Д. | ґірґо́жникові ґірґо́жнику |
ґірґо́жникам |
З. | ґірґо́жника | ґірґо́жників |
Ор. | ґірґо́жником | ґірґо́жниками |
М. | ґірґо́жникові, ґірґо́жнику | ґірґо́жниках |
Кл. | ґірґо́жнику | ґірґо́жники |
ґір-ґо́ж-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ґірґожник-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??