*gъlbatъ
Праслов’янська[ред.]
Походження[ред.]
Виникло внаслідок складання кореня псл. *gъlb- iз наростком псл. *-atъ.
Іменник[ред.]
- ?
Відмінювання *gъlbatъ (основа на -ō-)
Відмінок | Однина | Двоїна | Множина |
---|---|---|---|
Називний | *gъlbatъ | *gъlbata | *gъlbati |
Родовий | *gъlbata | *gъlbatu | *gъlbatъ |
Давальний | *gъlbatu | *gъlbatoma | *gъlbatomъ |
Знахідний | *gъlbatъ | *gъlbata | *gъlbaty |
Орудний | *gъlbatъmь, *gъlbatomь | *gъlbatoma | *gъlbaty |
Місцевий | *gъlbatě | *gъlbatu | *gъlbatěxъ |
Кличний | *gъlbatе | *gъlbata | *gъlbati |
Споріднені слова[ред.]
- Західнослов'янські мови:
- Польська: Giejbatow
- Східнослов'янські мови:
- Українська: Гольбат
- Російська: Гайбатов, Голебатово
Джерела[ред.]
- Нариси з праслов'янської антропонімії/Бібліотека української ономастики; В.П. Шульгач. — : Наука , Київ, 2016. Частина 3. / Рец.: — академік НАНУ Г.П. Півторак, член.-кор. НАНУ В.В. Німчук. — 2016. — 472 с.