*vědgolsъ

Ця словникова стаття застосовує праслов'янські відтворені форми. Достеменних прикладів їхньої наявности не збережено; їх доводять методи компаративістики.

Праслов’янська

Етимологія

Виникло від складу двох коренів: псл. *věd- і псл. *golsъ, буквально «той, хто відає голос». Пізніше «-d-» спростилося. Осередок появи псл. *vědgolsъ лежить на заході слов'янства. Зокрема, саме старочеську мову вважають джерелом инших слов'янських слів.

Іменник

ім.ч. *vědgolsъ

1. знавець

Відмінювання *vědgolsъ (основа на -ō-)

Відмінок	Однина	Двоїна	Множина
Називний	*vědgolsъ	*vědgolsa	*vědgolsi
Родовий	*vědgolsa	*vědgolsu	*vědgolsъ
Давальний	*vědgolsu	*vědgolsoma	*vědgolsomъ
Знахідний	*vědgolsъ	*vědgolsa	*vědgolsy
Орудний	*vědgolsъmь, *vědgolsomь	*vědgolsoma	*vědgolsy
Місцевий	*vědgolsě	*vědgolsu	*vědgolsěxъ
Кличний	*vědgolsе	*vědgolsa	*vědgolsi

Споріднені слова

• Праслов'янська: *věgolsъ, *nevědgolsъ
• Старослов'янська: вѣгласъ
• Східнослов'янські мови:
  • Давньоруська: вѣголосъ
    • Російська: веголос
    • Українська: віголос
• Західнослов'янські мови:
  • Чеська: věhlas

Джерела

Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1999. Выпуск 25: *neroditi — *novotьnъ(jь) / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1999. — 238 с.