verleihen
Німецька
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| 1 особа, однина (ich) | 1 особа, множина (wir) |
| verleihe | verleihen |
| 2 особа, однина (du) | 2 особа, множина (ihr) |
| verleihst | verleiht |
| 3 особа, однина (er, sie, es) | 3 особа, множина (sie) |
| verleiht | verleihen |
| претерит | verleihte |
| Дієприкметник II | verleiht |
| Ум. спосіб | verleihte |
| Наказ., однина | verleih, verleihe |
| Наказ., множина | verleiht |
| Допоміжне дієслово | haben |
ver-lei-hen
Дієслово, слабке.
Корінь: -leih-
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- ви́позичити ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів’я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??