Довідка:Оформлення статей

Матеріал з Вікісловника

Правила оформлення[ред.]

Загальні правила оформлення української частини повинні відповідати нормам українського правопису та орфографії. Речення чи початкові слова мають писатись із великої букви, у пунктуації використовувати відповідні розділові знаки. Для близького до типографського оформлення статей можете використовувати вікіфікатор Вікіпедії.

Структура словникової картки[ред.]

Стаття зазвичай створюється для основної форми слова (називний відмінок однини для іменників, називний відмінок чоловічого роду однини для прикметників, інфінітив для дієслова тощо). Якщо, наприклад, іменник не має форми однини або вона майже не вживається, то основною вважається форма називного відмінка множини (двері, ножиці).

Якщо слова мають кілька різних значень, які відрізняються відмінюванням і/або є різними частинами мови, то створюється розділ для кожного такого значення із заголовком, що містить слово і римське число:

== бор I ==
…
== бор II ==
…
== бор III ===
…
===Морфосинтаксичні ознаки===
{{імен |склади={{склади|||}}||}}
{{морфо |префікс1=|корінь1=|корінь2=|суфікс1=|суфікс2=|закінчення=|}}
===Вимова===
* {{transcription|}}
* {{audio|Uk-{{PAGENAME}}.ogg|прослухати вимову}}
* {{транскрипція|}}
===Семантичні властивості===
зображення, якщо є
==== Значення ====
==== Синоніми ====
#
==== Антоніми ====
#
==== Гіпероніми ====
#
==== Гіпоніми ====
#
==== Холоніми ====
#
==== Мероніми ====
# 
===Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ===
*
===Споріднені слова===
===Етимологія===
=== Джерела ===

Див. наприклад: бор, червоний.

Якщо слово має значення, що відрізняються наголосом (наприклад го́род, горо́д), то для кожного значення також створюється окремий розділ (див. город).

Для форм слова (кішки, кішкою, кішці; стояв, стою, стояла; зелена, зелене) створюються перенаправлення. Для ступенів порівняння прийменників створюються окремі статті (високий, вищий, найвищий; яскравий, яскравіший, найяскравіший; high, higher, highest).

Якщо форма слова може бути утворена від кількох слів, то створюється окрема стаття (див. білки, алтайці)

Стаття повинна починатися із заголовка мови, наприклад {{=uk=}}. Якщо таке слово існує кількома мовами, то спочатку подається для української мови, потім іншими мовами за алфавітом.

Стаття повинна містити такі розділи (для кожної мови):

  1. Морфосинтаксичні ознаки
  2. Вимова
  3. Семантичні властивості
    • Значення
    • Синоніми
    • Антоніми
    • Гіпероніми
    • Гіпоніми
    • Холоніми
    • Мероніми
  4. Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
  5. Споріднені слова
  6. Етимологія
  7. Переклад (лише для українських слів)
  8. Джерела

Якщо у статті, де мають бути слова різних мов, бракує коду, ви можете взяти його тут, скопіювавши заготовку справа угорі.

Основні розділи статті[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Цей розділ містить відмінювання і будову слова.

Для додавання відмінювання слід використовувати шаблони словозміни.

Будова слова додається за допомогою шаблону {{морфо}}.

Вимова[ред.]

Тут додається транскрипція за допомогою шаблону {{transcription}} (якщо потрібно додати транскрипцію і для множини, то слід використовувати {{transcriptions}}). Для англійських слів іноді потрібно додати транскрипцію для англійської і американської англійської. Для цього слід використовувати шаблон {{transcription-en-us}}.

За наявності звукового файлу з вимовою можна додати посилання на нього за допомогою шаблону {{audio}}.

Семантичні властивості[ред.]

Розділ «Семантичні властивості» складається з п'яти підрозділів: Значення, Синоніми, Антоніми, Гіпероніми, Гіпоніми.

У підрозділі «Значення» наводяться значення слова або словосполучення. Для українських слів — це зазвичай визначення з тлумачного словника, для іншомовних — переклади українською. Кожне визначення пишеться з нового рядка і нумерується. Визначення зазвичай не є окремим реченням, тому воно починається з малої літери і в кінці крапка не ставиться. При цьому можна також використовувати позначки (напр. архіт., геогр., хім.). Для кожного визначення бажано наводити приклад вживання (наприклад, з літератури). Для цього використовується шаблон {{приклад}}.

Сюди також можна додати ілюстрацію.

Приклад оформлення розділу «Значення»:

кішка 1
  1. самка кота ◆ Завелось у палаці ціле котяче царство: коти й кішки й кошенята. Панас Мирний
  2. невелика кітва; пристрій у вигляді невеликої кітви з 3-4 лапами для піднімання підводних кабелів та затонулих предметів ◆ — Сідай, Миколо, в човен та тікай на море; закинь там кішку та й стій. І. Нечуй-Левицький
  3. тільки мн. те ж саме, що кігті 2; загострені зубці, насаджені на пластини особливої форми, що їх прикріплюють до гірського взуття під час ходіння по льоду, скелях і т. ін. ◆ Сонце ще проглядало через розриви скель, а хлопці вже були у своєму обладунку: високогірних черевиках, кішках, штормівках і пухівках. (з газети)

У розділі «Синоніми» подаються синоніми до кожного значення слова. Нумерація повинна відповідати нумерації в розділі «Значення», наприклад:

  1. кицька, кітка, киця
  2. якір, кітва, кітвиця
  3. кігті 2

Тут кицька, кітка, киця — синоніми до значення 1 (самка кота), якір, кітва, кітвиця — до значення 2 (невелика кітва, пристрій у вигляді кітви); кігті 2 («2» означає друге значення слова кігті) — синонім до третього значення (те ж саме, що кігті)

Розділи «Антоніми», «Гіпероніми», «Гіпоніми» оформлюються аналогічно розділу «Синоніми».

Синоніми — слова, близькі або тотожні за значенням, але відмінні, наприклад: красивий, вродливий, гарний.

Антоніми — пари слів із протилежним значенням, наприклад: життя — смерть, дорогий — дешевий і т. ін.

Гіпонім — видове слово родо-видових відношень, що характеризуються привативною опозицією і включеною дистрибуцією.

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Тут перераховуються усталені словосполучення і фразеологізми з посиланнями на статті про них.

Споріднені слова[ред.]

Тут наводяться споріднені слова (слова, що мають однакові корені). Якщо є багато слів з якимось коренем, то, щоб не перелічувати їх у кожній статті, можна створити шаблон для цього кореня (див., наприклад, {{спорідн:киц}}).

Етимологія[ред.]

У цьому розділі зазначається етимологія, тобто походження слова. Для спільнокореневих слів можна створити окремі шаблони (напр. {{етимологія:теле-}}, {{етимологія:текст}}).

Переклад[ред.]

Тут подаються переклади слова (лише для українських слів). Для цього слід використовувати шаблон {{переклад}} (з відмінком слова можна адресувати так: філіжанка (be) жін.). Наприклад:

Список перекладів

Джерела[ред.]

Тут наводяться джерела, з яких взята (і по яких можна перевірити) інформація в попередніх розділах.