білка
 Див. також Білка.
|
Українська[ред.]
бі́лка[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бі́лка | бі́лки |
| Р. | бі́лки | бі́лок |
| Д. | бі́лці | бі́лкам |
| З. | бі́лку | бі́лок |
| Ор. | бі́лкою | бі́лками |
| М. | на/у бі́лці | на/у бі́лках |
| Кл. | бі́лко | бі́лки |
бі́лка
Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -біл-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: [ˈbilkɑ]
Помилкова:
- МФА: [ˈbʲiɫkɑ]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- невеличкий лісовий гризун, що живе на деревах ◆ І падає сніг, і шумлять дерева... Десь лускає білка горішки дебелі І. Нехода
- хутро цього гризуна. ◆ Від кожного двору по білці данину брали Панас Мирний
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
- —
- —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| гризун | |
| |
білка́[ред.]
Значення[ред.]
- форма родового відмінка однини від біло́к I, II
