Українська
[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок
|
однина
|
множина
|
| Н.
|
лі́тера
|
лі́тери
|
| Р.
|
лі́тери
|
лі́тер
|
| Д.
|
лі́тері
|
лі́терам
|
| З.
|
лі́теру
|
лі́тери
|
| Ор.
|
лі́терою
|
лі́терами
|
| М.
|
лі́тері
|
лі́терах
|
| Кл.
|
лі́теро*
|
лі́тери*
|
лі́-те-ра
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -літер-; закінчення: -а.
Семантичні властивості[ред.]
[1.1]
[1.2]
Значення[ред.]
- письмовий знак, що позначає звук або сполучення звуків мови; буква. ‖ істор. металевий брусочок із випуклим зображенням цього знака, що вживався для друкарського лінотипного набору. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- у системах обробки інформації: елемент алфавіту; елемент літерного набору. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.
- чого, перен. суто формальне значення чого-небудь. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Джерела[ред.]
прослухати вимову?, файл
