Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	минул.	теперіш.	майбут.	наказов.
Я	був	є (єсьм — заст.)	бу́ду	—
Ти	був	є (єсь, єси́ — уроч., заст.)	бу́деш	будь
Він/вона/воно	був/була́/було́	є (єсть — уроч.)	бу́де	—
Ми	були́	є (єсьмо́ — заст.)	бу́демо	бу́дьмо
Ви	були́	є (єсьте́ — заст.)	бу́дете	бу́дьте
Вони	були́	є (суть — заст.)	бу́дуть	—

бу́-ти

Дієслово.

Корінь: -бу-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

Семантичні властивості

Значення

існувати. ◆ Грає кобзар, виспівує — Аж лихо сміється… «Була колись гетьманщина, Та вже не вернеться» Шевченко
уживається на означення наявності кого-, чого-небудь десь, у когось. ◆ У Франка є прекрасна річ —лірична драма «Зів'яле листя» Коцюбинський
безос. ◆ Землі у нас було сім чи сім з половиною десятин Довженко
тільки майб. ч., безос, розм. уживається при наближеному визначенні кількості, ваги, віддалі тощо. ◆ Розглянувшись уважно, Остап зміркував, що звідси до Кишниці, де стояв вітряк Якимів, буде верст з тридцять Коцюбинський
знаходитися, перебувати де-небудь. ◆ За Прутом була Туреччина Коцюбинський
тільки мин. або майб. ч., у кого, рідко до кого. прийти, приїхати куди-небудь, до когось; відвідати кого-, що-небудь. ◆ Попрощавсь Кармель із дружиною, і чули товариші, що промовив він до дружини «буду до тебе» Марко Вовчок
тільки мин. або майб. ч. трапитися, статися. ◆ — Та не дуже ж то й заснула од думок та гадок, що з нею завтра буде! Квітка-Основ'яненко
настати (про час, пору року, погоду і т. ін.). ◆ Поки, каже, доїдемо, то і день буде Квітка-Основ'яненко
тільки мин. або майб. ч., кому, розм. дістатися, випасти на долю кого-небудь (перев. про покарання за провину). ◆ — Якби ти знала, що мені вчора було за те, що з тобою ходила гойдатися до Ривки… Леся Українка
безос. ◆ Було їй уже за той модний передчасний хвіст [зачіску], критикували на шкільних комсомольських зборах Гончар
тільки майб. ч., безос, розм. вистачити. ◆ Виходить тоді отаман сам з пущі і промовляє до неї: «Віддай, пані, гроші! Пожила ти у золоті, у розкоші, буде вже з тебе: дай іншим!» Марко Вовчок
за ким, розм. перебувати у шлюбі з ким-не-будь (про жінку). ◆ — Мамо моя! — плаче [Наталя],— не губіть мене, молодої, не топіть за Гурчем. Лучче мені вмерти, як за ним бути! Марко Вовчок
тільки майб. або мин. ч., з кого, розм. стати ким-небудь, набувши певних знань, рис і т. ін. ◆ — Віддай, — каже,— твою дочку за мого сина, то побачиш, яка з неї буде невсипуща хазяйка
уживається як зв'язка у складеному присудку (форма теп. ч. є, єсть часто пропускається). ◆ Чого ж тепер заплакав ти? Чого тепер тобі, старому, У цій неволі стало жаль — Що світ зав'язаний, закритий! Що сам єси тепер москаль…? Шевченко
безос. ◆ Неспокійно було в селі Коцюбинський
тільки мин. ч., безос, розм. у поєднанні з інфін. уживається для підкреслення доцільності якої-небудь дії в минулому. ◆ [Молоди й хлопець:] Було їм [переможцям] про славу наших предків заспівати, щоб знали силу нашого народу! Леся Українка
тільки майб. ч. у поєднанні з інфінітивом уживається як допоміжне дієслово для творення майбутнього часу. ◆ Так! Я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Буду жити! — Геть думи сумні! Леся Українка
тільки мин. ч. у поєднанні з особовими формами мин. ч. дієслів уживається як допоміжне дієслово для творення давноминулого часу. ◆ Лукаш нахиляється, знаходить вербову сопілку, що був кинув, бере її до рук і йде по білій галяві до берези Леся Українка

Синоніми

існувати
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—

Антоніми

—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—

Гіпероніми

Гіпоніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: бува́лець (досвідчена людина), бува́ло, бу́дькó, бува́ль (бувальщина), бува́льці (бувати у бувальцях), бува́лиці (те саме) бува́личі (те саме), бува́льщина, бу́ду́чина́, бу́ду́чність, бу́ду́щина, будько́ (той, хто обіцяє, кажучи "буде" чи "буду"; бувалий чоловік, який хвалиться своїми пригодами), бу́тність (перебування), буття́, вибуття́, ви́добуток, відбу́т (збут), відбу́ток (повинність), відбу́тка (те саме), відбу́ча (те саме), добу́ванка (добува́ння), добува́ч, добудча́ (незаконнонароджена дитина), добу́ток, збу́дьок (малоцінний предмет, який продають, аби збути з рук), збут, збу́ток (збут, здійснення), здо́ба (здо́бич), здобу́ток, здобувани́на, здобуття́, набува́ч, набу́ток, одбу́ток, одбу́ча (відбуток), перебува́ння, побу́вка, по́бут, побу́ток (побут), побуто́вець, побутові́зм, побуто́вщина, прибу́ти, прибу́дки (придбане), прибу́лець, при́бутень (прибулий; який збільшує кількість), прибу́ток, пробува́ння, пробу́ток (життя, існування), пробу́тки (те саме), пробува́лисько (місцеперебува́ння), роздубува́льник, роздобу́день, роздобу́ток, роздобуття́ (здобуття), убу́ток (від'їзд, збиток) прикметники: бува́лий, бу́лий, бу́ду́чий (майбутній), буду́чний, бу́ду́щий, бу́тній (присутній), ви́булий, добува́льний, добувни́й, добу́тний (здобутий, доступний), збу́тний (непотрібний, зайвий), знебу́лий (виснажений), набутни́й, невідбутни́й, незбу́тній, непозбутни́й, перебу́тний (минущий), прибу́лий, прибутни́й (той, що прибуває, додається), прибу́тній (чужий, прибулий), пробува́лий (досвідчений), пробу́тий (пережитий), роздобутний (похід), убутни́й (який зменшується, який приносить збитки, який іде на ущерб - про Місяць) дієслова: бува́ти, вибу́ти, відбу́тися, добу́ти, добува́ти, збу́ти, збу́тися, здобу́ти, здобу́ти, здобува́ти, здобу́тися, знебу́тися (втомитися), ізнебу́тися (сумувати), набу́ти, набувати оббу́тися (освоїтися), перебува́ти, підбува́ти (прибувати потроху), побутува́ти, позбува́ти, позбу́тися, прибуткува́ти, роздобу́ти, убу́тися (звикнути) прислівники: збу́тяно (збуто з рук) вигуки: будь, будьмо

Етимологія

російська: быть, бывать, буду
білоруська: быць, бываць, буду
давньоруська: быти, бывати, буду
польська: być, bywać, będę
чеська: byti, byvati, budu
словацька: byt', byvat', budem
полабська: boit
верхньолужицька: być, bywać, budu
нижньолужицька: byś, bywaś, budu
болгарська: бива, бивам, бъда
македонська: бидува, бива, биде
сербохорватська: бити, бивати, будем
словенська: biti, bivati, bodem, bom
старослов'янська: быти, бывати, бѫдѫ
праслов'янська: byti < *butei, byvati < *buvatei, bo,do, < *bundom

споріднене з

латиським: but
литовським: buti (бути), buvoti
пруським: bout (бути)
давньоіндійським: bhavati (буває)
грецькою: φύω (вирощую, породжую, росту, народжую, виникаю); φυσικά (природа)
латинською: fui (я був), futurus (майбутній), fio (виникаю)
іранським: buith (бути)
давньоверхньонімецьким: buan, bauan (жити, мешкати)
індоєвропейським: *bheu-: *bhou-: *bhu-: (рости; пізніше - виникати, ставати, існувати)

Морфоетимологія

морфемні відміни

українська: бу-т, бу-д, бу-в, бу-л
англійська: be, be-ing, be-en (be-ne, bi-n)
німецька: (ich) bi-n, (du) bi-st

Переклад

Список перекладів
Іспанська_es: ser, existir Італійська_it: essere, esistere Англійська_en: be, exist Болгарська_bg: бивам Білоруська_be: быць, адбывацца Грецька_el: είμαι Каталанська_ca: ésser Нідерландська_nl: zijn Німецька_de: sein Польська_pl: być Російська_ru: быть Французька_fr: être, exister Чеська_cs: být Шведська_sv: vara

Похідні від "бути"

від "бути" (інфінітив): буття
від "є", скорочений варіант від "єсть" (дійсний спосіб, теперішній час, третя особа однини): (російська: есть, польська: jest, грецька: esti, латинська: est, німецька: ist, англійська: is, французька: est): істина; іс(т)нування; істота; єство
від "суть" (третя особа, давня форма множини): суще; сущий; суть; сутність; присутність

Прим.: В запитанні "Що це є?" ---- "що" є суб'єктом, "є" ---- предикатом. При логічному наголосі на предикаті, "є" є похідним від "єсть"; при логічному наголосі на суб'єкті ---- похідним від "суть", "суще"

Джерела