психологія
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | психоло́гія | — |
| Р. | психоло́гії | — |
| Д. | психоло́гії | — |
| З. | психоло́гію | — |
| Ор. | психоло́гією | — |
| М. | психоло́гії | — |
| Кл. | психоло́гіє* | — |
пси-хо-ло́-гі-я
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -психолог-; суфікс: -і-; закінчення: -я
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- наука, що вивчає психічні явища (мислення, почуття, волю) та поведінку людини, пояснення яких знаходимо в цих явищах. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ?? ψυχή (psyché) — душа, дух; λόγος (logos) — вчення, наука)