сонце

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

со́н-це

Іменник, середній рід, неістота.

Корінь: -сонц-; закінчення: -е.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Сонце зайшло, вечоріло й темніло повільно, спроквола, як улітку Б. Харчук

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Прислів'я та приказки

• родичі: на одному сонці онучі сушили

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Іспанськаes: sol (es) чол. Італійськаit: sole (it) Англійськаen: sun (en) Білоруськаbe: сонца (be) сер. Каталанськаca: sol (ca) Окситанськаoc: solelh (oc) чол. Російськаru: солнце (ru) сер. Угорськаhu: nap (hu) Фінськаfi: soleil (fr) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: сонце