цілепокладання
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
Іменник.
Корінь: --
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- філос. смисло-утворю-ючий зміст практики, що полягає у формуванні цілі як суб'єктивно ідеального образу бажаного (цілеформувапня) і втіленні її в об'єктивно-реальному результаті діяльності (цілереалізаціі) ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |