ґавзун
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ґавзу́н | ґавзуни́ |
| Р. | ґавзуна́ | ґавзуні́в |
| Д. | ґавзуно́ві ґавзуну́ |
ґавзуна́м |
| З. | ґавзу́н | ґавзуни́ |
| Ор. | ґавзуно́м | ґавзуна́ми |
| М. | ґавзуно́ві, ґавзуну́ | ґавзуна́х |
| Кл. | ґавзу́не* | ґавзуни́* |
ґав-зу́н
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ґавзун-.
Вимова[ред.]
- МФА : [ɡɐu̯ˈzun] (одн.), [ɡɐu̯zʊˈnɪ] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- низька керамічна посудина із широким горлом, призначений головним чином для варіння їжі. З'явилися в епоху палеоліту. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 345