баюра
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | баю́ра | баю́ри |
| Р. | баю́ри | баю́р |
| Д. | баю́рі | баю́рам |
| З. | баю́ру | баю́ри |
| Ор. | баю́рою | баю́рами |
| М. | баю́рі | баю́рах |
| Кл. | баю́ро* | баю́ри* |
ба-ю́-ра
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -баюр-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА : [bɐˈjurɐ] (одн.), [bɐˈjure] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- велика, глибока калюжа. [≈ 1][▲ 1] ◆ Лежала свиня в баюрі та й ось як хрюкала — балакала сама з собою. І. Я. Франко
- велика, глибока яма, вибій; ямка в земляній підлозі. [≈ 2] ◆ Сотні кріпаків місяців зо два тілько й знали, що рили сиру землю. Вирили баюру страшенну. Панас Мирний
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від баю́ра «велика калюжа; вибоїна на дорозі; ямка в долівці; [яма, провалля До]», ба́юр «баюра», байо́ро «тс.» баню́ра У банюр «тс.; глибоко розмите місце в річковому березі, глибока яма в річці», балю́ра «баюра», бандюра «тс.; глибока яма в річці», банджюр «тс.», банджюра «ополонка» ВеЛ, баю́ристий; — bajoro «калюжа, баюра», bajura, bajor «тс.», baniory «глибокі місця»; — через форму укр. баню́ра пов’язується з psl. banja «яма, заглибина» (Sławski І 26; Brückner 12). — Толстой Сл. геогр. терм. 234.— Див. ще ба́ня³.
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |