Українська
[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок
|
однина
|
множина
|
Н.
|
бе́сіда
|
бе́сіди
|
Р.
|
бе́сіди
|
бе́сід
|
Д.
|
бе́сіді
|
бе́сідам
|
З.
|
бе́сіду
|
бе́сіди
|
Ор.
|
бе́сідою
|
бе́сідами
|
М.
|
бе́сіді
|
бе́сідах
|
Кл.
|
бе́сідо*
|
бе́сіди*
|
бе́-сі-да
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бесід-; закінчення: -а.
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- розмова з ким-небудь ◆ Жваві суперечки й бесіди чулися по всіх вулицях і провулках А. І. Шиян
- доповідь, повідомлення на яку-небудь тему з наступним обміном думками; співбесіда ◆ Агітатори серйозно готуються до своїх бесід
- розм. гуляння в когось; бенкет ◆ Хоч небагатечко гостей зібралось, А все ж бесіда гарная була Л. І. Глібов
- розм. товариство, компанія ◆ Іноді було насмішить [дід] бесіду, аж за животи беруться Панас Мирний
- діал. мова, мовлення ◆ Петрикові лють бесіду відобрала, стояв, як свічка Марко Черемшина
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Від Шаблон:етимологія:бесіда
Переклад[ред.]
доповідь, повідомлення на яку-небудь тему
|
|
|
Джерела[ред.]