Антонів
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Анто́нів | — |
| Р. | Анто́ніва | — |
| Д. | Анто́ніву | — |
| З. | Анто́нів | — |
| Ор. | Анто́нівом | — |
| М. | на/у Анто́ніві | — |
| Кл. | Анто́ніве* | — |
Ан-то́-нів
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Анто́нів | Анто́ніви |
| Р. | Анто́ніва | Анто́нівів |
| Д. | Анто́нівові Анто́ніву |
Анто́нівам |
| З. | Анто́ніва | Анто́нівів |
| Ор. | Анто́нівом | Анто́нівами |
| М. | Анто́нівові Анто́ніву |
Анто́нівах |
| Кл. | Анто́ніву | Анто́ніви |
Ан-то́-нів
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Антон-; суфікс: -ів.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- назва кількох сіл в Україні [▲ 1] ◆ Історична дата утворення Антоніва невідома. Припускають, що в княжу добу на місці села стояло місто Розволожжя, яке було досить крупним.
- українське прізвище. [▲ 2] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Singularia tantum/uk
- Неістоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 1*a
- Істоти/uk
- Українські іменники, відмінювання 1a
- Українські слова з суфіксом -ів
- Українські слова морфемної будови слова R-s
- Слова з 7 букв/uk
- Топоніми/uk
- Села України/uk
- Українські прізвища/uk