Белград
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Белгра́д | — |
| Р. | Белгра́да | — |
| Д. | Белгра́дові Белгра́ду |
— |
| З. | Белгра́д | — |
| Ор. | Белгра́дом | — |
| М. | на/у Белгра́ді по Белгра́ду |
— |
| Кл. | Белгра́де | — |
Бел-град
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім). Корінь: -белград-
Вимова[ред.]
- УФ: [беилгра́д]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- столиця Сербії ◆ З від'їздом до Белграда ні Ненко, ні тим більше Арсен не поспішали. Володимир Малик, «Шовковий шнурок»
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від видозміненої назви Белиград, під якою згадано місто у 878 році < серб. бело «білий колір» та град «місто».
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |