абітурієнтка
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | абітуріє́нтка | абітуріє́нтки |
Р. | абітуріє́нтки | абітуріє́нток |
Д. | абітуріє́нтці | абітуріє́нткам |
З. | абітуріє́нтку | абітуріє́нток |
Ор. | абітуріє́нткою | абітуріє́нтками |
М. | на/у абітуріє́нтці | на/у абітуріє́нтках |
Кл. | абітуріє́нтко | абітуріє́нтки |
а-бі-ту-рі-є́нт-ка
Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -абітурієнт-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- жін. ім. до абітурієнт. ◆ Вона знімала кімнату, як абітурієнтка Полтавської жіночої гімназії (Юрій Смолич).
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від лат. abituriens — той, хто збирається йти
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|