акмеїзм
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | акмеї́зм | — |
Р. | акмеї́зму | — |
Д. | акмеї́змові акмеї́зму |
— |
З. | акмеї́зм | — |
Ор. | акмеї́змом | — |
М. | на/у акмеї́зму | — |
Кл. | акмеї́зму* | — |
акмеї́зм
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -акмеїзм-.
Вимова[ред.]
- МФА : [ɐkmeˈjizm] (одн.), [—] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- літ. напрям у російській літературі, що виник у 1912—1913 рр. і проповідував теорію «мистецтва для мистецтва», формалізм. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: акмеїзм
- Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
- Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Singularia tantum/uk
- Неістоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 1a
- Українські слова морфемної будови слова R
- Літературні терміни/uk
- Сторінки без прикладів ужитку
- Слова з 136 букв/uk
- Предметні слова/uk
- Літературні течії/uk
- Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN