аргумент

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. аргуме́нт аргуме́нти
Р. аргуме́нта аргуме́нтів
Д. аргуме́нтові
аргуме́нту
аргуме́нтам
З. аргуме́нт аргуме́нти
Ор. аргуме́нтом аргуме́нтами
М. на/у аргуме́нту на/у аргуме́нтах
Кл. аргуме́нту* аргуме́нти*

ар-гу-ме́нт

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -аргумент-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. книжн. підстава, докази, які наводяться для обґрунтування, підтвердження чого-небудь. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Те, що загалом почуває, він [критик] повинен висказати словами. Обставити аргументами, підвести під якісь вищі принципи І. Я. Франко ◆ У логіці аргументами називають судження, що формулюються для підтвердження або заперечення іншого судження. Тобто аргумент – це форма думки з певною функцією.
  2. матем. незалежна змінна величина. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від аргуме́нт, аргумента́ція, аргументува́ти, ст. аръкгуменътъ (XVI ст.), аркгументъ (1596), аргументація (XVII ст.), аркгументуетъ (XVI ст.), аргументуючи (1596); — рос. білор. болг. мак. аргумент, пол. чеськ. словац. в.-луж. argument, схв. аргу̀мен(а)т, словен. argumènt; — запозичення з латинської мови; лат. argumentum, лат. argumentare є похідними від дієслова arguere «показувати, виясняти, доводити, стверджувати», спорідненого з гр. ἁργὁσ «білий, блискучий», дінд. árjunaḥ «білий», гет. ḫarkiš «білий, світлий», тох. А ārki, тох. Б arkwi «тс.». — СІС 65; Walde — Hofm. I 67; Frisk I 132—133.


Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Білоруська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. аргуме́нт аргуме́нты
Р. аргуме́нта аргуме́нтаў
Д. аргуме́нту аргуме́нтам
З. аргуме́нт аргуме́нты
О. аргуме́нтам аргуме́нтамі
М. аргуме́нте
Пр. {{{prp-sg}}} -

ар-гу-ме́нт

іменник, чоловічий рід, 2-ге відмінювання (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -аргумент-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. аргумент (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ?


Болгарська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Ед. аргумент
Ед. об. аргумента
Ед. суб. аргументът
Мн. аргументи
Мн. сов. аргументите
Числ. аргумента
Зв.

аргумент

Іменник, чоловічий рід, відмінювання 7.

Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. аргумент (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ?

Кримськотатарська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Іменник.

Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:морфо/data/crh' not found.

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]


Македонська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

аргумент

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. аргумент (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ?

Сербська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

аргумент

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. аргумент (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ?

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. аргуме́нт аргуме́нты
Р. аргуме́нта аргуме́нтов
Д. аргуме́нту аргуме́нтам
З. аргуме́нт аргуме́нты
О. аргуме́нтом аргуме́нтами
П. аргуме́нте аргуме́нтах

ар-гу-ме́нт

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -аргумент-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. аргумент (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ?